Рік війни в Україні: де в Європі українці знаходили притулок найбільше

Автор: Віка Козак

Вторгнення  росії в Україну змусило мільйони українців покинути свої домівки, спровокувавши найбільшу кризу біженців у Європі з часів Другої світової війни.

За оцінками, понад 100 000 людей покинули свої домівки в перший день війни. А вже через тиждень після початку війни, Європейська рада запустила свою директиву про тимчасовий захист. Директива, створена у 2001 році у відповідь на конфлікти в колишній Югославії, покликана запропонувати швидку та ефективну допомогу людям, які тікають від війни в Україні.

Ця директива дозволяє всім громадянам України, які проживали в Україні  до 24 лютого 2022 року, жити, працювати та навчатися в ЄС. А також мати доступ до соціального забезпечення.

Згідно з даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, в Європі зафіксовано вже понад вісім мільйонів українських біженців. З них 4,8 мільйона зареєстровані для отримання тимчасового захисту.

Найбільше українських біженців прийняла Польща – понад 1,5 мільйона. Друге місце посідає Німеччина з 881 тис. українських біженців. За нею йде Чехія з понад 486 тис. (за даними ООН).

Італія зафіксувала понад 169 тисяч українських біженців, а Іспанія – понад 161 тисячу. З невеликим відривом слідують Великобританія, де зареєстровано понад 158 000 біженців, і Франція, де зареєстровано понад 118 000 біженців.

Біженці також оселилися за межами Європи. Виступаючи в грудні, президент США Джо Байден заявив, що США прийняли понад 221 000 біженців з України з березня минулого року, а понад 140 000 українських громадян прибули до Канади.  

В Ірландії зафіксовано більш як 70 000 українських біженців, більшість з яких розміщені у тимчасових або екстрених приміщеннях, зокрема в готелях, спортивних залах, колишніх релігійних спорудах і наметах.

У звіті Європейської міграційної мережі (EMN) йдеться, що готелі та хостели є основною формою розміщення українців, які прибувають до Болгарії, Кіпру. В Словаччині частка житла, наданого приватними особами, становила близько 55%, а в Латвії – 66%.

У Німеччині, згідно з спостереженнями, частка приватного житла коливалася приблизно від 10% до 80%, залежно від муніципалітету.